Наукові школи

Київська фонетична школа (до 01.07.2024 року)

Сайт школи

КВАЛІФІКАЦІЙНА КАРТА наукової школи

1.    Найменування школи 

Київська фонетична школа

2.    Керівник школи

Калита Алла Андріївна – український фонетист і мовознавець, доктор філологічних наук, професор, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського».

3. Коротка історія наукової школи: 

Київська фонетична школа, засновником якої є А.А.Калита, функціонує з 2003р. по теперішній час. Київська фонетична школа створена професійними філологами-фонетистами, які під керівництвом професора Алли Андріївни Калити присвятили своє творче життя розширенню горизонту наукового знання в галузі мови й мовлення.

Вихідним моментом, покладеним в основу досліджень школи, слугуєенергетична концепція, базована на новому теоретичному принципі збереження емоційно-прагматичного потенціалу висловлення, сформульованомуА.А.Калитою. Провідна ідея цього принципу полягала в тому, що емоційно-прагматичний потенціал будь-якого висловлення є незмінним і характеризується стохастичним перерозподілом його енергії між засобами різних рівнів мови і позалінгвальними засобами, що беруть участь у реалізації висловлення. При цьому підкреслювалося, що накопичення, зміна і перерозподіл емоційно-прагматичного потенціалу є специфічною формою функціонування психофізіологічної енергії у сфері духовного буття індивіда, природа якого відображає складний взаємозв’язок когнітивних процесів, що протікають у його психіці при породженні мислення під час мовлення і мисленнєвого проектування дій.

Енергетична концепція школи як логічний каркас нової міждисциплінарної концепції є основою подальшої розробки енергетичної теорії мовлення як певної системи поглядів, спрямованої на нетрадиційне для лінгвістики розуміння енергетичних закономірностей психофізіологічних процесів породження мислення під час мовлення і мисленнєвого проектування дій індивіда в їхньому безпосередньому зв’язку з когнітивними процесами, що протікають у психіці комунікантів.

4. Співробітництво школи з іншими наукованим установами:

Школа співпрацює з вітчизняними університетами (Київський національний лінгвістичний університет, Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка, Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна, Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка, Національний університет «Одеська юридична академія», Сумський державний педагогічний університет імені А.С.Макаренка, Національний університет біоресурсів і природокористування України та ін.), а також закордонними: Люблінським католицьким університетом імені Іоана Павла ІІ (Польща), Радомським університетом (Польща), Мінський державний лінгвістичний університет(Республіка Білорусь), Астонським університетом (м. Бірмінгем, Велика Британія), Фрайбургським педагогічним університетом (м. Фрайбург, Німеччина), університет Кан Нижня Нормандія (м. Кан, Франція), Литовський інститут мов (Вільнюс, Литва).

5. Кадровий склад школи налічує 3 докторів філологічних наук, 21 кандидата наук та 6 аспірантів і здобувачів.

6. Кількість кандидатських і докторських дисертацій, захищених у рамках школи:

Захищені докторські дисертації – 3:

1) Калита А.А. (науковий консультант – д. філол.н, проф. О.І.Стеріополо);

2) Валігура О.Р. (науковий консультант – д. філол.н, проф. А.А.Калита);

3) Тараненко Л.І. (науковий консультант – д. філол.н, проф. А.А.Калита).

Захищені кандидатські дисертації – 21:

1) Янчева Т.В. (науковий керівник – д. філол.н, проф. А.А.Калита).

2) Іванова С.В. (науковий керівник – д. філол.н, проф. А.А.Калита).

3) Федорів Я.Р. (науковий керівник – д. філол.н, проф. А.А.Калита).

4) Тараненко Л.І. (науковий керівник – д. філол.н, проф. А.А.Калита).

5) Красовська І.В. (науковий керівник – д. філол.н, проф. А.А.Калита).

6) Деркач Н.В. (науковий керівник – д. філол.н, проф. А.А.Калита).

7) Шнуровська Л.В. (науковий керівник – д. філол.н, проф. А.А.Калита).

8) Колісник М.П. (науковий керівник – д. філол.н, проф. А.А.Калита).

9) Марченко В.В. (науковий керівник – д. філол.н, проф. А.А.Калита).

10) Андрущенко І.О. (науковий керівник – д. філол.н, проф. А.А.Калита)

11) Сокирська О.С. (науковий керівник – д. філол.н, проф. Л.І.Тараненко).

12) Куценко М.А. (науковий керівник – д. філол.н, проф. Л.І.Тараненко).

13) Алексієвець О.М. (науковий керівник – д. філол.н, проф. О.Р.Валігура).

14) Козуб Л.С. (науковий керівник – д. філол.н, проф. О.Р.Валігура).

15) Рибіна Н.В. (науковий керівник – д. філол.н, проф. О.Р.Валігура)

16) Мусієнко Ю.А. (науковий керівник – д. філол.н, проф. О.Р.Валігура)

17) Рубчак О.Б. (науковий керівник – д. філол.н, проф. О.Р.Валігура)

18) Забужанська І.Д. (науковий керівник – д. філол.н, проф. О.Р.Валігура)

19) Гузерчук О.О. (науковий керівник – д. філол.н, проф. О.Р.Валігура)

20) Охріменко В.О. (науковий керівник – д. філол.н, проф. О.Р.Валігура).

21) Насікан З.С. (науковий керівник – д. філол.н, проф. О.Р.Валігура).

7. Наявність аспірантів у науковому колективі та захисти дисертаційних праць:

За останні 10 років школа підготувала 21 кандидата філологічних наук та 2 докторів наук. На теперішній час науковий колектив школи налічує 6 аспірантів і здобувачів.

8. Основні здобутки колективу школи:

– опубліковано понад 400 статей у провідних наукових журналах України;

– опубліковано понад 50 статей, що входять до наукометричних баз даних Web of Science та Scopus.

– індекси цитування провідних дослідників:

Калита А.А.: статистика цитувань – 636; h-індекс- 12; i10-индекс – 17;

Тараненко Л.І.: статистика цитувань – 248; h-індекс- 8; i10-индекс – 83;

Валігура О.Р.: статистика цитувань – 102; h-індекс- 5; i10-индекс – 2.

– наукові монографії, навчальні посібники, підручники:

Представниками школи підготовлено й опубліковано 9 одноосібних монографій, 1 колективна закордонна монографія, 2 словника, 26 методичних та навчальних посібників.

– наявність нових освітніх програм і навчальних курсів, спеціальностей і спеціалізацій за тематикою наукової школи:

Представниками школи розроблено та запропоновано для впровадження в навчальні програми підготовки магістрів та докторів філософії такі курси:

«Риторика усного англійського мовлення», «Енергетичний потенціал мовлення», «Методологія досліджень з експериментальної фонетики», «Історія лінгвістичних вчень», «Тексти малої форми як засіб навчання інтонації усного англійського мовлення», «Мовленнєвий етикет як компонент соціокультурної компетенції перекладача», «Зіставна фонетика», «Соціокультурна варіативність усного мовлення» та інші.

Професор О.Р. Валігура пройшла наукове стажування в Університеті штату Айови, США (2012), є учасником Міжнародного спільного проекту Державного департаменту США і Університету штату Айови «Engaging Materials for Global English». Працювала на посаді запрошеного професора у Радомському університеті (Польша, 2012-2013 р.). Є координатором від КНЛУ міжнародного проекту Темпус 544161-TEMPUS-1-2013-1-UK-TEMPUS-JPCR Aston University «Удосконалення викладання європейських мов: модернізація викладання через розвиток магістерських програм на основі комбінованих технологій (DeTEL)» спільно з партнерами з європейських вузів (Астонський Університет, м. Бірмінгем, Велика Британія; Фрайбургський педагогічний університет, м. Фрайбург, Німеччина; Університет Кан Нижня Нормандія, м. Кан, Франція). Працює над науковим обґрунтуванням, розробкою і впровадженням нової магістерської програми для підготовки вчителів іноземних мов з елементами змішаного навчання (Blended Learning) у партнерстві з університетами Великої Британії, Німеччини, Франції, Росії та Узбекистану.

Л.І.Тараненко отримала премію за третє місце серед філологічних дисциплін в National Research Analytics Championship and the Open European-Asian Research Analytics Championship (Протокол № 46 k-2013) (Великобританія, 2013 р.), а також грамоту МОН України за підготовку студентки Існюк О., яка отримала ІІ призове місце у Всеукраїнському шекспірівському конкурсі студентських дослідницьких і креативних проектів імені Віталія Кейса (2019 р.).

Додаткова інформація:

Анотований опис школи 

Київська фонетична школа, заснована в 2003 р., налічує 3 докторів філологічних наук, 21кандидата наук та 6 здобувачів. Теоретичними працями її керівника сформовано концептуальні основи нетрадиційного міждисциплінарного підходу до вивчення фонетичних явищ, унаслідок якого було розроблено методологічне підґрунтя нової енергетичної теорії мовлення. Комплекс проблем, що розглядається представниками Київської фонетичної школи в обсязі розробки енергетичної теорії мовлення, охоплює: 

1) енергетику письмової або звукової матеріалізації мовлення; 2) енергетику інстинктивної нервово-м’язової діяльності комунікантів; 3) енергетику психофізіологічних процесів породження мислення під час мовлення й мисленнєвого проектування дій комунікантів; 4) взаємодію одиниць сегментного та надсегментного рівнів; 5) інтонацію тексту й дискурсу; 6) взаємодію музики й мовлення; 7) просодичні особливості мовлення різних типів особистостей; 8) усне англійське мовлення українців; 9) інтерфенцію української звукової системи мови в англійську; 10) темпоритм мовлення; 11) маніпулятивний потенціал інтонації мовлення; 12) сугестивний вплив засобів звукової будови мови на реципієнта; 13) роль фоносемантичних і фоностилістичних лінгвальних засобів у передачі смислу висловлення; 14) емоційно-прагматичний потенціал усного мовлення та просодичні засоби його вираження; 15) когнітивний аспект інтонації; 16) ритмічна організація поетичних текстів; 17) просодичні засоби вираження позитивних і негативних емоцій.

Представниками школи розроблено такі нові методики й методи експериментально-енергетичних досліджень мовлення:

1.Комплексна методика міждисциплінарних експериментально-фонетичних досліджень з використанням системних матриць реєстрації первинних даних перцептивного й акустичного аналізу.

2. Для вирішення проблеми кількісного вимірювання рівня емоційно-прагматичного потенціалу висловлення і створення диференційованої шкали оцінки результатів експериментально-фонетичних досліджень енергетичних явищ мовлення (А.А.Калита, Л.І.Тараненко) був теоретично обґрунтованийбезрозмірний кількісний К-критерій, а також експериментально встановлені інтервали його значень, які визначають рівні актуалізації емоційно-прагматичного потенціалу озвучених висловлень.

3. Графічні моделі енергограм, що включають інтоно-, пікто-, емоціо- та прагмаграми, які відображають динаміку комплексної взаємодії енергетичних, лінгвальних і паралінгвальних чинників у процесі просодичного оформлення мовлення.

4.Розроблено (А.А.Калита, О.В.Клименюк) методологію аналізу стратегії сугестивно-комунікативного впливу висловлення на реципієнта.

5. Виходячи з постулювання безпосереднього зв’язку процесів породження пауз зі свідомістю, підсвідомим і позасвідомим психіки мовця, здатності психофізіологічної енергії мовленнєвих пауз збуджувати у свідомості слухача акти когнітивного мислення, а також наявності в них латентного маніпулятивно-сугестивного потенціалу, був виведений (А.А.Калита) безрозмірний критерій оцінки паузального перепаду емоційно-прагматичного потенціалу суміжних мовленнєвих відрізків, що дозволяє давати кількісну оцінку послаблення або посилення впливу емоційно-прагматичного потенціалу мовленнєвого сегмента, який передує паузі, на наступний мовленнєвий сегмент. Це безпосередньо свідчить про сугестивний вплив / невплив паузи на запуск когнітивних механізмів мислення реципієнта.

6. Визначено поняття фоноконцепту (А.А. Калита) як специфічного, сформованого внаслідок конкретного комунікативного досвіду, мисленнєвого утворення, що охоплює змістовний мінімум знання, здатного у формі звукового перцептивного образу або символу зберігатися в довгостроковій пам’яті індивіда і відтворюватися в усному мовленні за допомогою певних фонетичних структур.

7. Висунуто гіпотетичне припущення про те, що фоноконцетосфера індивіда є сукупністю архетипових фоноконцептів-прототипів, у тяжіння змістовного конуса яких потрапляє певна кількість асоціативно пов’язаних з ними фоноконцептів-аналогів, які є за своєю суттю тезаурусом фоноконцептів, або перцептивною базою мови.

8. Обґрунтовано синергетичну модель породження і саморозвитку фоноконцептів у процесах актуалізації та декодування комунікантами смислу висловлення.